жіночі сумки київ

Жіночі сумки київ

Канцтовари і канцелярські товари

канцелярських товарівканцтовари

канцтоварівканцтоварівпапірпапір а4

канцтоваривсе для офісупапір а4

Source: http://ua.papirus.com.ua/



Дивитися відео про жіночі сумки київ

Советы женщинам, как, купить кожаную сумку женскую через плечо

Українське народне вбрання
Жіноче вбрання
Сорочка ·  Ґуґля ·  Гуня · Жупан ·  Кептар ·  Кожух ·  Корсетка ·  Лейбик ·  Манта ·  Сардак ·  Свита ·  Чуга ·  Юпка
Одяг нижньої половини тіла
Пояс ·  Запаска ·  Дерга ·  Плахта ·  Літник ·  Димка ·  Спідниця ·  Андарак ·  Обгортка ·  Фартух · 
Головне вкриття
Бавниця ·  Кибалка ·  Кораблик ·  Намітка ·  Очіпок ·  Хустина
Оздоби
Стрічки ·  Чільце ·  Вінок ·  Уплітки ·  Зґарда ·  Чапраги ·  Гердан ·  Дукач ·  Коралі ·  Намисто ·  Сережки ·  Дзумбал
Чоловіче вбрання
Сорочка ·  Делія ·  Жупан ·  Каптан ·  Кирея ·  Кобеняк ·  Кунтуш ·  Куртка ·  Манта ·  Опонча ·  Сіряк ·  Чуга ·  Чемліт ·  Чамарка
Одяг нижньої половини тіла
Пояс ·  Штани
Головне вкриття
Бриль ·  Йолом ·  Клепання ·  Кучма ·  Магерка ·  Шапка
Оздоби та приналежності
Стрічка ·  Шпонка ·  Перстень ·  Ціпок ·  Топірець ·  Табівка ·  Дзьобенька ·  Кубок
Взуття
Чоботи ·  Личаки ·  Ходаки ·  Черевики ·  Сап'янці ·  Постоли
Історія
Трипільський одяг · Скіфський одяг ·  Одяг княжої доби · Одяг української шляхти ·  Одяг козацької доби ·  Одяг запорізьких козаків · Одяг українських міщан · 
Стрій
Бойківський ·  Буковинський ·  Волинський ·  Гуцульський ·  Закарпатський ·  Запорозький ·  Лемківський ·  Підляський  ·  Подільський ·  Подніпровський ·  Поліський ·  Покутський  ·  Полтавський стрій  ·  Слобідський стрій  ·  Чернігівський стрій
  • п
  • о
  • р
  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українське народне вбрання

    Українське народне вбрання

    В основному український національний одяг має однакові складові. Весь одяг відрізнявся в залежності від пори року (літній і зимовий), соціального стану населення українських земель (шляхта, козаки (військовики), міське насення, посполиті, сільське населення, чумаки), від природньо-кліматичних особливостей місцевості, тобто одяг населення лісової смуги (Полісся) відрізнявся від одягу гірського населення (гуцулів, бойків, лемків) та від лісо-степових (Поділля, Наддністрянщина, Слобідська Україна) або степових земель (Запорожжя, Бессарабія). Також вбрання було святковим (повний стрій) та на кожний день. За основу національного вбрання береться повний святковий стрій. Основні елементи українського народного вбрання були сформовані ще в княжі часи та пізніше майже не змінювалися, про це свідчать назви одягу, які були відомі ще з князівських часів: свита, кожух, сорочка. Українське вбрання має в собі риси скіфського та візантійського одягу. На незначні зміни в одягу впливали також історичні часи та зміни в державності, межах українських земель. Так одяг княжої доби мав риси візантійської культури, а одяг козацької доби був зміненний під впливом пристосування до військового одягу.

    « "Тільки малоросіянки та парижанки вміють вдягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно вбираються дівчата, парубки теж ладно... це дійсно народний, зручний і граціозний костюм, дарма що здоровенні чоботи. А які дукати, моніста! Головні пов'язки, квіти! А які лиця! А яка мова! Просто краса, краса і краса!"  »

    — Ілля Репін

    Оригінальний текст (рос.)

    Только малороссиянки да парижанки умеют одеваться со вкусом! Вы не поверите, как обворожительно одеваются дивчата, парубки тоже ловко: … это действительно народный, удобный и грациозный костюм, несмотря на огромные сапожищи. А какие дукаты, монисты! Головные повязки, цветы! А какие лица! А какая речь! Просто прелесть, прелесть и прелесть!

    Національний одяг козацької доби[ред. • ред. код]

    Український стрій[ред. • ред. код]

    XIX століття[ред. • ред. код]

    Чернігівщина[ред. • ред. код]

    Слобожанщина та Запоріжжя[ред. • ред. код]

    Одяг Слободського краю з незначними відмінностями був таким самим, як і на Полтавщині, Чернігівщині, Запоріжжі, Київщині, Черкащині.

    Одяг шляхти[ред. • ред. код]

    Одяг посполитих[ред. • ред. код]

    Жіночий одяг[ред. • ред. код]

    Жінки носили просту дергу чорного або коричневого кольору або сукону плахту в клітинку (клітки були червоного, синього кольору, або червоні з синіми.) з запаскою. Дергою обгортали стан по сорочці. Клітинки в плахтах вишивали часто шовком, а за козацьких часів срібною або золотою ниткою. На Полтавщині носили плахти жовтого, а на Чернігiвщині зеленого кольору. Спереду до плахти носили яскравого кольору запаску або фартух. Зверху одягали свиту або корсетку, а зимою кожух, в старовинну носили жупани з іноді відкидним коміром розшитим червоними нитками. На ногах носили червоні, жовті або зелені чоботи.

    Запорожці[ред. • ред. код]

    Жінки

    Запоріжжя

    Волиняни та їхній стрій[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Подоляни та їхній стрій[ред. • ред. код]

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Чоловіки взимку носили чорні високі каракулеві шапки, а влітку низькі солом'яні капелюхи з широкими полями, оздоблені бавовняною червоною або блакитною стрічкою. Каракулева шапка зверху була з гранатового сукна або синього . А позаду, де був шов, шапка була оздоблена 3 небесного кольору нашитими «вензелями», через які її називали «шапка на завісах»

    Голови чоловіки традиційно голили, на верху залишали чуб який закривав всю голову. Бороду не носили, а вуса коротко підстригали.

    Покуття[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Чоловіки носили довгу лляну сорочку поверх штанів з вузьким комірцем — стійкою, який був вишитий шовком або шерстю. Молоді хлопці носили сорочки, також ще й вишиті спереду. На голові носили соломяні капелюхи, які на свята прикрашали плетеними герданами, качачим або павлиним пірям, також стрічками чи шерстяним шнуром з кутасами. Зимою чоловіки носили білі кожухи, розшиті по швах кольоровою шерстю.

    Зимою чоловіки носили білі суконі вузькі штани (портяниці) або з тонкого гранатового сукна — ногавиці, а літом білі полотняні штани заправлені в високі чорні чоботи, часом закочені зверху.

    Плечовим одягом був суконний кафтан і поверху носили кожух без рукавів (кептар). Жінки і чоловіки носили також однакові чорні сіряки до колін. Зимою на голові носили баранячі шапки з верхом з гранатового сукна. Такі шапки мали «вуха» з лисячого хутра, які в холод опускали на вуха. До строю належала також вовняна сумка з широким помаранчевим пасом. Таку сумку носили через ліве плече на правому боці.

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Жінки носили сорочки з грубого лляного полотна. Святкова сорочка зверху була з тонкого полотна і підточка з грубшого. Сорочки мали вузький комірець — стійку та вишиті були на комірці і на манжетах (дудах). Сорочки були вишиті також на поликах шовком або шерстю. Святкова сорочка була вишита широкими полосами на «поликах». Традиційними кольорами були світлий та темний зелений, жовтий, чорний, червоний. В заможних жінок та в дівчат були вишиті цілі рукави спереду («вишивані рукави»).

    Жінки та дівчата носили обвиту навколо стану «фоту» (запаску 1,5 м), чорного кольору в червоні повздовжні паси або гранатову в чорні паси, фота була переткана золотими нитками. В свята заможніші носили небесні фоти з купленого сукна, оздоблені низом золотими або срібними галунами (тесьмою). Зверху на фоту пов'язували крайку і на крайку ще один тканий з узорами ширший пояс, кінці якого були оздоблені і звисали спереді на запаску. Зимою жінки носили такі самі кожухи як і чоловіки.

    На голові жінки носили чепець-сітку, поверху якого одівали вив'язаний з шерсті «обруч». По верху обруча пов'язували тонку льняну намітку, кінці якої були вишиті шовком або шерстю (червоними, зеленими, жовтими кольорами). Намітку пов'язували так, щоб кінці спадали на плечі, один кінець спадав на інший і був коротший . Жінки мали обрізані до плеч волосся.

    Дівчата зачісували коси гладко назад, заплітали дві коси, спереду вплітали шерстяні різнокольорові шнури, які звисали як стрічки на плечі. На голові носили також у вигляді стрічки плетені гердани або шерстяну вив'язану стрічку. Дівчата носили на голові червону бінду (стрічку) з стрічками, яку прикрашали позолотою та квітами. На шиї носили різноманітне намисто, а також до того, нитку з старими монетами, часто срібними і золотими або з цинку чи месінгу. Жінки завжди носили перстені, кульчики і багато коралів.

    На ногах носили чоботи, в свята жовті або зелені сап'янці. Вдома ходили босі.

    Буковина[ред. • ред. код]

    Буковинці в північній частині є продовженням подолян, а в південній гористій нічим не відрізняються від галицьких гуцулів.

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Буковинські гуцули[ред. • ред. код]

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    горботку

    Буковинські гуцулки[ред. • ред. код]

    Гуцули та їхній стрій[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Волося носили довге, розділене на проділ, на голові носили чорний фетровий капелюх (Кресаня), дно капелюха було розшите золотим галоном або різнокольоровими шнурками.

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Жінки носили сорочку і дві запаски: одну ширшу ззаду і одну спереду. Запаски повязували червоним вовняним паском. На ногах носили постоли. Зверху одягали як і чоловіки кептар. Дівчата на голові не носили нічого, волося заплітали спочатку в дві коси (коски), які позаду голови переходили в одну, яку повязували червоною стрічкою. Жінки заплітали також косу, але стрічку не повязували. На голову жінки одівали чепець, зверху повязували чорною або червоною в квіти хусткою, кінці хустки звисали на плечі. На шиї носили кілька шнурків перлів або пацьорки, гердан. Через плече носили вовняну торбу.

    Святковий одяг[ред. • ред. код]

    Чоловіки в свята носили поверх кептарика також сіряк — короткий з чорного сукна, розшитий вовняними шнурама з кутасами (дармовиси). Сіряк з гранатового сукна називався — крашенек або байбарак. Святковий капелюх був прикрашений павлиним або кугутячим пірям та круглими кутасами. На шиї носили чорну в узори хустку. До цілого строю належав також топорик

    Сорочки святкові в жінок були вишиті на передпліччях або цілі рукави . Пацьорки для гуцулок робилися в Венеції і звідти їх привозили купці-жиди. Голову покривали наміткою (зробленою дома) або купленим рантухом кінці яких були вишиті і звисали поза плечі. Зверху по рантуху або намітці повязували червону в квіти хустку. На святкові ні дівчата носили запаски (дротяні) переткані золотою ниткою. Такі запаски блистіли вже здалека. На свята або весілля дівчата вдягали замість запаски сукню з гранатового сукна, обшиту знизу золотими галонами. Підперезувалися зверху крайкою або шкіряним паском. На ноги вдівали червоні панчохи і капчурі з кольорової вовни і по них з задерними носами постоли або чоботи на високих каблуках. До святкового вбрання належав ще білий каптур. До святкового вбрання належала ще біла хустинка. Торбу носили червоного кольору.

    Бойки та їхній стрій[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Чоловіки носили штани синього кольору, заправлені в чоботи. Влітку носили широкі полотняні, а зимою вовняні голошні (штани). Сорочки носили вишиті білі, поверх штанів з шкіряним широким поясом. На голові носили чорні баранячі шапки, звужені до верху. Зимою носили довгі до коліна бурки чорного кольору, які носили на плечах не одягаючи. Бурки були обшиті червоно-чорними крученими шнурами. Шапки були пошиті без сукна. Кожухи носили білого кольору, а серм'яги — кавового. Влітку на голові носили так звані «венгерські капелюхи». Сорочки бойків були оздоблені на передпліччях мережкою. На голові носили також «кучми» (баранячі кудлаті шапки). Влітку — чорний низький з широкими крисами капелюх

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Лемки та їхній стрій[ред. • ред. код]

    Чоловічий стрій[ред. • ред. код]

    Лемки — переважно темні шатени носять довге волося до плечей.

    Лемки носили коротку ляну або конопляну сорочку, яку заправляли в штани, сорочка мала розпірку як і в бойків ззаду, ззаді сорочка завязувались червоною стрічкою. Сорочка мала вишитий стоячий комірець (1,5 см) і також була вишита на рукавах. Штани (ногавки) носили також ляні. Зимою носили білі вовняні штани (голошні), які були обшиті вузькою червоною смужкою.

    На сорочку одягали бруслик — гранатового кольору (святковий), який завязувався на животі. Бруслик носили також небесного кольору з червоною вишивкою та з рядами нашитих гудзиків.

    На бруслик одягали гуньку з білої вовни, яку рідко вдягали в рукава, а завжди носили на плечах, зверху гуня запиналася ланцюжком. Спереду бруслик мав петельки з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком.

    На бруслик носили також чугу — рід плаща темно-бронзового кольору до колін з оздобленим каптурем. Пелерина була оздоблена висячими тороками -френзлями. Каптур(пелерина) був довгий, обшитий білим шнурком і розшитий чорними нитками. Чугу одівали тільки на плечі, рукава були зашиті. Рукава мали також тороки.

    На голові носили чорні фетрові капелюхи (калап), який називався венгерським або носили також соломяні капелюхи. Капелюхи були невеликі з підкоченими крисами і носились на бакир (бік), такі капелюхи оздоблювались шкіряним паском з страусиним пірям або також чорним або червоним пірям. На голові носили також небесні або гранатові суконі шапки, які були обшиті чорним баранячим хутром з «вухами», які можна було опускати на вуха. Така шапка мала також червоний кутас.

    На ногах носили «керпці», шкірні, ходаки або чоботи.

    Жіночий стрій[ред. • ред. код]

    Жінки лемків носили ляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами .Сорочки мали стійку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку). Обшивка коло шиї і біля рукавів були оздоблені простою вишивкою (хрестиками чи зірками). Під шиєю і на манжетах сорочка завязувалась стрічками. Сорочки складалися з двох відрізних частин: верхньої — опліччя і нижньої (подолок). Нижня сорочка була зшита з двох кусків, обвивилася навколо і завязувавась шнурком.

    Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційні гранатові вовняні або з купленого перкалю темного кольору з нашитими на них поперечмими 3 стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). Посередині пришивали ширшу стрічку і з боків дві вужчих. Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку. Традиційними спідницями були вовняні спідниці з нашитими 3 червоними стрічками і по низу спідниці йшла четверта стрічка. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом.

    На верх носили блакитного кольору суконі або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) або обшиті червоною тесьмою горсети (камизельки). На голові носили хустку або заміжні носили очіпок. Взимі носили коротку гуньку або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки). В свята на ногах носили чорні або жовті чоботи.

    Жінки молоді вдома часто не носили хусток. Волося заплітали в косу або просто скручували і викладали зверху голови. Волося жінки покривали простим або оксамитовим невеликим очіпком, який був оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик .Дівчата оплітали косу червоно-зеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами. Також вплітали в косу червоні стрічки.

    Закарпатські русини[ред. • ред. код]

    верховинцівдолинянсловацьких русинівгоралів (русинів)

    Верховинці

    Долиняни

    Горалі

    Словацькі русини

    Полісся[ред. • ред. код]

    Поліський стрій вирізняється серед інших червоно-білими кольорами. На голові жінки носили кибалок або очіпок, який повязували наміткою. На кінцях намітка була оздоблена червоними смужками. Жінки носили спідниці (літники), зверху носили приталені свитки. В вишивці домінували прості геометричні узори червоного кольору з добавкою синього або чорного .На Поліссі жіночі сорочки не вишиваються або вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом.

    Одяг міщан[ред. • ред. код]

    Види вбрання[ред. • ред. код]

    Вишита сорочка

    Пояс

    Запаска

    Фартух

    Спідниця

    Штани

    Свита

    Кобеняк

    Кептар

    Кожух

    Взуття

    Шапка

    Вінок

    Чоловіки в давній Русі носили довге волосся, в козацькі часи голови почали голити, залишаючи тільки «оселедець», який закладали за вухо. Бороди носили переважно люди похилого віку, в деяких місцевостях також молоді.

    Історія народного вбрання[ред. • ред. код]

    XVII століття[ред. • ред. код]

    XVIII століття[ред. • ред. код]

    кафтанкунтушочіпоккораблики

    Чоловіки бороди не носили, тільки вуса, вбрання носили черкеське, кафтан та жупан, а деякі носили також польське вбрання. Голови підбривали, а зверху волося було обстрижене півколом (чуб). Шапки носили польські та черкеські, а просте населення — кучми. Нижній одяг називали шаровари, вбрання і штанці. На ногах носили чоботи. (за описом Олександра Рігельмана 1787)

    Галерея[ред. • ред. код]

    Див. також[ред. • ред. код]

    • Вишиванка
    • Російський національний костюм

    Джерела[ред. • ред. код]

    • Antoni Albert Marcinkowski, «Lud Ukrainski», Band 2,Wilno,1857 (пол.)
    • Oskar Kolberg «Rus Czerwona», Czesc 1,Warszawa,1976,стор. 29-60 (пол.)
    • Adam Fischer «Rusini: Zarys etnografij Rusi»,1928,стор. 70-81 (пол.)
    • Володимир Шухевич «Гуцульшина» — Львів,1902 — ст. 141
    • Олекса Воропай: Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. т.2 (репринт) «Українське видавництво», Мюнхен, 1966 — «Оберіг», К., 1991.
    • М. Ф. Сумцов «Слобожане»,Харків,1918,ст. 131
    • Falkowski, Jan «Na Pogranyczu lemkowsko-bojkowskiem» :zarys etnografichnyj,1935,стор. 42 (пол.)
    • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
    • Rocznik Wołyński. T. 3 ,s. 443—450 . (пол.)

    Література[ред. • ред. код]

    • Євген Рудницький, «Дело о ношении хлопоманского костюма» (справа Амоса Свидницького на 144 листах за ношення українського національного одягу в 1861 р.)
    • Агафонова Т. А. Одежда украинского населения Юго-Западной Украины XIX — начала XX вв. // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1997. — Вип. 5. — С. 44-49.
    • Косміна О. Ю. Традиційне вбрання українців. — К. : Балтія-Друк, 2008. — Т. 1 : Лісостеп; Степ. — 2008. — 160 с. : іл.
    • Косміна О. Ю. Традиційне вбрання українців. — К. : Балтія-Друк, 2011. — Т. 2 : Полісся; Карпати. — 2011. — 160 с. : іл

    Посилання[ред. • ред. код]

    • Відеоролик. Вбрання з Рівенщини
    • Лемківський стрій . Фільм Владка Максимовича
    • Буковинське весілля 1940.Режисер Ю. І. Солнцева (рос.)
    • Гуцульщина
    • «Традиційне вбрання правобережного Полісся»
    • Полтавщина
    • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ У ЛЬВОВІ «Шевченківський Гай». Одяг.

    Примітки[ред. • ред. код]

    1. ↑ Cesare Vecellio. Habiti antichi et moderni. — Venetia: Sessa 1598. — p. 353.
    2. ↑ Гуцул В. Пам'ятка станкового живопису «Битва під Оршею» з національного музею у Варшаві як джерело до історії козацтва першої третини XVI ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірник наукових праць. Випуск 21. Частина ІІ / Упорядник і відповідальний за випуск О. М. Титова. — К., 2012. — С. 106.

    Source: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F



    Картинки про жіночі сумки київ з Google, Bing



    Колись давно, у наших предків не було фабрик, скла, кришталю, інноваційних технологій виробництва та інших сучасних способів створювати речі. Були просто майстри або звичайні люди, які своїми руками робили посуд, одяг, меблі та інше. У своїй роботі вони використовували матеріали, які давала їм природа - глину, льон, бавовна, солому, дерево. Зараз наша культура поступово відтворює всі ті прекрасні речі, які подарувала нам наша багата українська історія. І однією з них, безумовно, є посуд.

    Інтернет-магазин ЕТНОХАТА пропонує вам широкий асортимент глиняного посуду. У нас ви можете придбати все, чого бажає душа найвимогливішої господині - це і чудові вази, і незвичайної форми бутлі для напоїв, і різноманітні кухлики, миски, глечики, підноси, чайники. Весь посуд ручної роботи, виконаний з натуральної глини. При її виготовленні використовувався древній спосіб обробки - молочний випал. Це коли виріб в процесі обробки купається в молоці або просочується молоком. Такий метод не тільки надає посуді м'який натуральний відтінок, але ще й благотворно впливає на збереження продуктів.

     Глиняний посуд виглядає дуже незвично, унікально і самобутньо. Це справжня прикраса будь-якої трапези, безпосередній живий дотик до культури наших предків. Це глечик з молоком, ароматний чай і кава, миска зі справжнім українським борщем, картопля по-селянськи в горщику, кругла сільничка, паруючий бульйон і акуратна стопка.

    З таким посудом покращиься не лише ваша кухня, а й настрій і загальна атмосфера будинку. Наші майстри вкладали частинки душі і натхнення в кожен предмет, намагаючись створити те, що буде не тільки зручно, екологічно, красиво, але ще й принесе масу позитивних емоцій і щасливих хвилин власникові. Глиняний посуд - це відмінний подарунок на весілля, новосілля, день народження та інші свята. Будь-яка господиня буде в захваті від можливості готувати страви, сервірувати стіл, влаштовувати чаювання з використанням посуду з молоченої кераміки. А приголомшливий, автентичний, ексклюзивний зовнішній вигляд кожного виробу прикрасить ваше житло традиційними елементами українського побуту, внесе культурно-історичну родзинку в загальний інтер'єр.

    Якщо ви вирішили придбати глиняний посуд, але складно вибрати, звертайтеся за будь-яким контактам на сайті, ми обов'язково вам допоможемо. Адже українська етніка - це справжнє мистецтво сучасності, в якому втілюється все найцінніше і красиве, що змогли зберегти і відтворити майстри з різних куточків нашої культурно-багатої країни. Тому дуже важливо, щоб кожна людина, в якому місті вона б не перебувала, вибираючи собі або на подарунок - змогла купити глиняний посуд максимально відповідний його побажанням. А наш інтернет-магазин подбає про те, щоб ви могли купити посуд з молоченой кераміки в Києві або ж купити з доставкою по Україні, в будь-яке місто і в будь-який будинок з радістю і найсвітлішими емоціями.

    Source: http://etnoxata.com.ua/dlya-doma/glinyanaya-posuda/



    Leave a Replay

    Make sure you enter the(*)required information where indicate.HTML code is not allowed